Результати пошуку слова: Червоно-синій

Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА

Posted on by / 0 Comment

Справа в тому, що Марта любила вмиватись, власне, обтиратись холодною водою, а потім шорстким рушником до червоного тіла. … …він немов кинувся всім єством, і побачив її так, як учора вона була, в простенькій синій сукні, в сірих панчохах, на шиї скляне намисто й чорний лакований пасок круг…

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Posted on by / 0 Comment

…неначе срібні цвітки по ньому хто посипав; а тут і увесь путь став мов золотим піском по червоному полю посиланий… Зазолотились і верхів’я дерева по лісам… і ось золотий… … усе позабирала, а синій камінець, що батько звелів купити, я й не взяла у Василя.

Германа Гессе – Гра в бісер

Posted on by / 0 Comment

…перед вечором вони ще зайшли До каштеляна в пральню, де Йозефові вибрали й приміряли синій полотняний костюм. … Залишалася тільки любов до сина, що росла разом з його тривогами, разом з воєнними приготуваннями, вона яскріла червоною квіткою в його спустошеному садку.

Записки українського самашедшого – Костенко Ліна

Posted on by / 0 Comment

Синій птах з перебитими крилами, майже до смерті закльований двоголовим орлом. … В Червонограді школярі перетоптали самі себе на сходах після фільму «Армаґедон», — … — Надто багато червоної свитки, — … Головні кольори — синій, зелений та срібний.

МИРНИЙ Панас – Казка про Правду та Кривду

Posted on by / 0 Comment

…небо раз у раз одкидало від себе голосну луну, котра, неначе в бубон, бухкотіла в його синій намет… Красне Сонечко стояло серед неба і, усміхаючись, прискало на них золотими… … Кров так і бризнула, розлилася по ньому… Червоно–червоно стало… Більша половина місяцевої голови плюснула за гору, а невеличкий серпок…

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад

Posted on by / 0 Comment

Стіл був накритий червоно-білою картатою скатертиною. … З’явилася Кетрін, у синій полотняній сорочці, що подобалась Девідові, та штанах, і сказала: – … Маріта взяла жменьку червоної редиски й повільно з’їла її, запивши вином.

Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість.

Posted on by / 0 Comment

Угорець, звісно, був у капелюсі з широкими крисами та кулястим верхом, у широкій синій кереї, за плечима мав короб, у руках довгий ціпок, а сам із довгими вусами. … Поставивши все якслід, поклала йому на коліна білий рушник, вишитий на краях червоною заполоччю, а сама відійшла до колиски.