Результати пошуку слова: Чого

 Чого це ти так задумалась, аж голову похилила? … Чогось наша Ватя засиділась. … –  Бо старші кращі за Ватю, а Ватя… малою була собі нічого дівчина, а це чогось стала розпливаться та поганшать, – … Чогось наша Ватя швидко вернулась з гостей, – … –  Чого це тобі спотання заманулось їхать на вокзал?

Чого ж? … Чого нам чекати на козаків! … Хто не знає на Україні, для чого була побудована над порогами фортеця Кодак? … – Він випнув сухі груди вперед, задер голову, від чого став схожий на старого облізлого півня. … – То чого ж ти хочеш, козаче? … Інші почали оглядати новака зі всіх боків, намагаючись до чого-небудь прискіпатись.

Не знаєш, чого нас викликали?  … –  До чого тут ми?  … –  До чого тут ми?  … –  Ти чого? … Мати, звичайно, почне питати: «Чого вирядився? … –  Ти чого кричиш?  …  Ну чого стоїш? … «Чого, кажу, у дверях застряв, прохід загородив». … –  Ти чого, такий-сякий-перетакий!  … – Дмитро Савелійович зморщився, скривився, немов доторкнувся до чогось паскудного. 

Марія зовсім не знала, чого мати вибігла й заголосила. … Чого мати так довго сплять на с’толі і нащо горять свічки? … У них голови великі, і Роман знає навіть, чого гримить і звідки береться веселка… Книг у них… Господи, скільки у них тих книг! … А це ж чого так розгонився? … — Чого й чого.

Чого дитина мала уступати із хати так рано? … А відходячи, накликував ще, сміючися: “Парасинко, я навчу тебе всього, чого ти не вмієш! … – вдарив її нараз грімкий голос Петра по душі.- Чого ти стала, як з каменя, та й стоїш? … Та все ж ви не мали чого так спішитися! … Чого маю ще й я тратити свою дитину?..

Я випив багато вина, а потім кави й стреги[3] і, захмелівши, все пояснював, як ото в нас не виходить те, чого ми хочемо, так-таки ніколи не виходить. … Він завжди знав те, чого не знав я, а коли я про щось і дізнавався, то завжди примудрявсь забути. … – Ви вчинили саме так, як належало,- сказав я.- I мені зовсім нема чого ображатися.

– А чого тут довго думати, дядьку Гавриле. … Чого так рано загуляв? … – Чого тобі, Милю? … – Чого, чого?.. … – Тобі чого? … Так чого жаліти барахло?» Заможний, дуже заможний чолов'яга. … А тебе чого серед ночі чорти носять? … Кажи, чого тобі треба. … Чого ти мені загадки гнеш? … Чого ви не сказали?

До речі, чого це ви наїжились, Артеме? … Справді, ніхто з селян ніколи не знаходив тут ані золота, ані чогось коштовного. … Ну, про нього немає чого й казати. … Отож, похмура гримаса просто ні до чого. … Артем стежив за ним, не зовсім розуміючи, до чого йдеться. …  Крім чого? … –  А чого це у вас такий збентежений вигляд? 

І нам видніше, чого прагне Америка!  … Тоді втрачається сенс буття: в ім’я чого пізнавати світ, якщо він має свій початок і кінець? … Малькольн вражено зупинився на порозі й ледь не вигукнув: «Для чого така розкіш? … – Не з моїм досвідом розбиратися тут що й до чого, – … – Чого вона плаче?

Справді, Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений: невеличкий, похилий, а чі йому позападали і наче до, чого придивляються а губи якось покривились, що ти б сказав – він і зроду не сміявся. … Їду я не в Київ, а в Переяслав, до Сомка-гетьмана; а іду от чого.