Результати пошуку слова: Чомусь
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика
Але, стоячи біля великого стерна, він чомусь розгубив свої думки. … Мотор чомусь заглох, і тепер добре було чути галасування тубільців за бортом, якісь крикливі команди, якесь наче стукотіння палицями по дереву. … Проте Крутояр чомусь не хотів згодитися із своїм другом. … Але Самсонов чомусь уважно прислухається.
Володимир Кучмук – Програмування на мові ДОВІР’Я
Утім, і на дискотеки вони ходили декілька разів, але потім чомусь дружно перестали. … Але я чомусь певен, що алкоголь не дуже впливає на нас. … Олександр підняв свій пустий кухоль і через нього почав вивчати відпочиваючих, зупиняючись чомусь на дівчатах. … — Фантасти чомусь дружно вирішили лишити такої можливості своїх персонажів.
БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX
Іноді з'являлося враження, що доля знову хапає мене за комір і вперто штовхає назустріч чомусь невідомому і жахливому. … Тепер ця тиша, очікування невідомого, а найбільше чомусь цокання годинника, разом звалилися на мої нерви. … Чомусь мені згадалося, що на першому гербі Києва був зображений самостріл.
БАРКА Василь – Жовтий князь
– стримує доню, чомусь нетерпеливу, з сірим зошитом на долонях: там її наука. … Чомусь тоді, можливо, з побоювання сорому від чужих посміхів: мовляв, «дурна дитина в вас», – … А чомусь розпалився гнівом: дужим і диким; зіниці в найгострішому блискові звернені до селянина. … Ти – пічник і сам знаєш: на чомусь огонь існує». «
ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО
Та Лар на поміст чомусь виходив повільно-повільно, низько похиливши голову. … Коли ж народ трохи вгамувався, лялька, яка вже давно чомусь хмурилась, знову повторила: – … Але пташки чомусь сумували в золотій клітці… … І був ВІН чомусь невеселий, смутний. … Але Коноплянка чомусь зовсім не раділа цьому.
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб»
Вона чомусь часто зупинялась і нахилялась: мабуть, зривала квіти. … Коли дівчина ступила на шхуну, Марко чомусь зніяковів, сховався за рубку й почав там куховарити. … він чомусь відчував до нього антипатію, – … Брови у нього то підіймалися, то сходились, він чомусь дивувався. … Тільки пароплав цей чомусь дуже глибоко сидів у воді.