Ольга Кобилянська – Царiвна
Але чому моя дорога бабуня любила тi очi й цiлувала, ой, як часто цiлувала! … А вуйко… о, вiн добрий, але чому вiн криеться iз своею «любов’ю до мене». … Чому не змилосердиться щось або хтось надi мною? … – Чому не правда, Мiлечку? … – І чому ти властиво смiешся, моя кохана? … Чому у тебе розплетене волосся?