Skip to content – Та звідки я знаю, чорт забирай! …
– Звісно, чорт забирай! …
Пізненько ж ти ходиш, чорт забирай, коли вона взяла дозвіл тільки до пів на десяту. …
Ти думаєш, ми з нею цілий вечір грали в шашки, га, чорт забирай?! …
– Яка там канаста, чорт забирай! …
– Завтра мені, щоб ти знав, рано вставати, я йду до церкви, чорт забирай! – Чорт забирай! …
Чорт забирай, кому ж знати, як не мені! …
Це завжди почувається, чорт забирай! …
І тут на плече кожного з нас лягає чиясь рука, нас тягнуть, підштовхують, очманілих, розгублених… Чого від нас хочуть, і де де ми опинилися, чорт забирай?! …
– Я ж там був, чорт забирай, і нічого цього не бачив! – Сідалковський, чорт забирай, що ти робиш? …
«Чорт забирай цього Жереха! …
– удав, що абсолютно байдужий до Жерехової пропозиції, хоча насправді геть розчулився, йому раптом захотілося кинути все і стати, чорт забирай, людиною. …
І саме зараз, коли у мене така гарна, чорт забирай, перспектива? 