Skip to content Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чолі; тоненькі пасма того чорного, аж полискуваного хмелю… …
Останній погляд, на прощання з землею, воно посилало в світлицю, де сиділи, мов давні приятелі, становий – на покуті, богатир-козак – навпроти, на ослоні. 