Результати пошуку слова: Чуть
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
Стало чуть, як щебетали в садку пташки. … Перед титарем люди розступались; голови без шапок коливались, і од кінця до кінця скрізь було чуть: «Так, так! … Самовар спершу шипів, потім запарував і заклекотів так, що не стало чуть, як дерчав маятник коло часів. … Було чуть, як серед шуму вода булькотить, ллється, хлюпає по камінні.
МИРНИЙ Панас – Повiя
Кириловi сумно, аж страшно… То вiн засуне дверi, ляже на лавi, закриє голову свиткою, щоб не чуть було того уразливого плачу; то з нестямки скоче, вибiжить надвiр, побiжить аж до ворiт довiдатися – чи не йде хто, i, не дiждавшися, знову вертає у хату. … – Цiлу нiч, мабуть, учора пив могорича, а сьогоднi чуть свiт i з Двору скрився.