КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться
На сході, як тонке лезо шаблі, блищала вузька смужка зорі. … – Треба, батьку, аби кинули на час воли та рала й взялися за шаблі. … Мотузок, яким йому зв'язали руки, порвався, і блиснуло лезо шаблі. … У тумані вершники здавалися велетнями, а їхні шаблі кресали небо. … Семен Татарка замахнувся обрубком шаблі, але не досягнув.