Результати пошуку слова: Шапка

СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево

Posted on by / 0 Comment

Білий кожушок наддав ходу, спіткнувся, з голови злетіла руда шапка. … На широких плечах біліли погони, чорна шапка-вушанка з кокардою була хвацько зсунута на потилицю. … Піднята з-під землі на палиці шапка, прошита кулями, відлетіла геть.

Улас Самчук – Марія

Posted on by / 0 Comment

Білявий, стрункий Корній різне на гармонії — хоч-нехоч, а не моли й не проси, рветься сама присядка і шапка летить кандибобером з потилиці. … Допитливо дивиться, у руці шапка. … У монастирській церкві на самому переді в шапках два матроси під час служби курять цигарки.

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Posted on by / 0 Comment

На цій спині, наче зсунута на потилицю шапка, містився закруглений зверху бугор з того самого гофрованого металу. … Відкинута назад, наче шапка на потилицю, закруглена вершина зрушила з місця, поповзла по рівчаках на площадку і, дійшовши до її переднього кінця, злилася з горбом і зупинилась.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став панотець Шрам полковником. … XII На самого Наума,- каже бабуся,- що дітей люде до дяка оддають, ідуїь наші селяне через греблю до церкви, аж дивляться: на стрижні Осауленкова шапка плаває.

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

Posted on by / 0 Comment

На зеленому пагорбі Марії Поліщук ходили чорні круки, стояв двогорбий кінь, похнюпившись, з його боків росли дерева, козак вбитий лежав під зеленого могилою Марії Поліщук, смішний козак, самотній, схожий на Чарлі Чапліна, тільки замість котелка – шапка з червовою торбиною, як шерстяні шапочки норвезьких лижників.

Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША

Posted on by / 0 Comment

Подорожні на переправах, чумаки, купці та крамарі поспішали до храмів, а володарі наддніпрянських степів, запорожці, щиро прощалися між собою, били шапками об землю та кидали останні золоті червінці на стіл шинкарям, плакали під дзенькіт мандрівних перебендь та кидалися в розпачу із шаблями на захожих чужинців та перекупників.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз

Posted on by / 0 Comment

Он якийсь добродій, підживляючи свою мову енергічними рухами, то пересовує високу шапку з лівого вуха на праве, то насовує її аж на очі, то знов відкидає назад, на потилицю, так що шапка ледве-ледве тримається на маківці й не падає на землю.