Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Руйнують мури, срібло, злото Несуть шапками козаки І насипають в байдаки. … Тільки сльози утирає, На шлях поглядає; Із куряви щось вигляне І знов пропадає; Ніби шапка через поле Котиться, чорнів, Пропадає, мошечкою Тільки-тільки мріє, Та й пропало. … Руйнують мури, срібло, злото Несуть шапками козаки І насипають байдаки.