ЄШКІЛЄВ Володимир – Пафос Posted on by / 0 Comment Корват шарпає видавця за рукав: «Ходімо звідси, Борисовичу!» –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я Posted on by / 0 Comment Алилуй же його, Господи, і шарпни його по боках, по ребрах, по кістках, по чреслах, коло його скотини.
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment Рудий фельдшер став вогненним від люті, він шарпнув каламар з йодом, розбив його об дорогу й захлинувся лайкою.
Сонце заходить – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Ходив по хаті, потирав чоло долонею і шарпав сивого вуса.
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment Навісна якась дівка — мусив подумати візник, шарпаючи віжки: тпрру, коні стали, й собі сердито похропуючи, аж до неї долетіла нитка піни, —
РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи Posted on by / 0 Comment Вагони немилосердно шарпало й трясло.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment Горбань Павлусь чудово зіграв свої ролі: був справжнім собакою, бурчав, гавкав, вив і шарпав пана Книшевського – ну чисто як той собака.
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment Мало не шарпнувши залізними черевцями лісистих пагорбів, промчав понад Дніпром блискавичний клин штурмовиків.
ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін Posted on by / 0 Comment Старими глечиками ще користувалися, щоправда, їх бiльше шанували, не шарпали, але вони так напрацювалися за своє довге життя, що й порожнi зберiгали запах молока.
СУШИНСКИЙ Богдан – Рiка далеких мандрiв Posted on by / 0 Comment Чингiс шарпонув мене за рукав, мовляв, слухай мовчки, не перебивай старших.
