Результати пошуку слова: Шатро

РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі

Posted on by / 0 Comment

Але приїжджий гість назвав конструкцію вітряка дуже невдалою, він розповів, що в його місцевості роблять кращі, так звані “шатрові” (голландські) млини. … шатровий”. … Пізніший – шатровий був “культурніший”, його ескізи збереглися серед малюнків геніального Леонардо да Вінчі – вченого-художника, винахідника.

Остап Вишня – Мисливські усмішки

Posted on by / 0 Comment

Тодi вже бiлуйте, солiть м'ясо, напинайте шатро, встановлюйте радiостанцiю, визначайте орiєнтири й викликайте радiограмою дружину з дiтьми. … А чи, може, князь якийсь древнiй над озером шатро своє розкидав, як на печенiгiв походом iшов – тодi його аж iз прадавнiх-давен прозивають "князь-озеро"…

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

I почне Прiська молитися боговi, почне перед ним своє лихо викладати… Та марно вона у хатi ламає руки, здiймає очi до неба: там на холодному чистому шатровi тiльки зорi грають своїм невеличким свiтом. … шатром розiслалося понад землею, морозом окувало її, давить, наче хоче задавити… Хто ж її там почує?..

Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»

Posted on by / 0 Comment

До трьох день не стане твоїх костей під тим шатром, а оце прокляте (і вказував притім на дитину) кину аж за третю гору. … При тій думці його похмурий погляд, мов злодій, нечайно закрався на шатро, де була виновниця, і проникливе впивався в нього. … Але, може, товариш його потерпів, як повернув у шатро між сплячих і збудив його.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

І хоч із шанців вигулькнув, як хорт, гайдук у жовтому і побіг до наметів під горбами, де посередині зеленіло просторе шатро польського регіментаря, хтось з поля вистрілив ізнову, куля вцілила в піднятий отцем Данилом хрест… … — І, помітивши на стовпці, що підпирав шатро, прив'язаний снопик зілля, розсміялася.

Володимир Малик – ШОВКОВИЙ ШНУРОК

Posted on by / 0 Comment

Над шатром Кара-Мустафи викинули знамено! … Над червоним шатром майорів зелений стяг. … Він ще раз глянув на зелене знамено над червоним шатром, на людей перед ним — вищих воєначальників турецького війська, на страшний своєю багаточисельністю ворожий табір, що залізною підковою охопив Відень, і надовго замислився.