Результати пошуку слова: Шелест
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
Весна промайнула для них якось непомітно, тільки й бачили з оцього вікна, як сивіли дощі високі по обріях, тільки й чули їх, як шелестіли за вікном по листю дерев, з тихим дзвоном краплисто падали на дахи, на розігріте каміння будинків. … Шелестить, тріщить колосся, хтось подбігає, з розгону падає біля них — хто це?
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
…Між циганами зразу затихло, але недовго; потім заворушилося, мов бренькіт самих басових струн, а далі шелест листя… Всі знали, що в них за зраду карано дуже тяжко, але таке не бувало ще між ними ніколи, як сеї ночі: таке ні. … Ні шелесту, ні руху, ні шуму. … Вона лежить і слухає… Округи тихо-тихесенько, лиш лісовий шелест.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
Море стояло тихо, але між камінням підскакували білі гребені хвиль, шуміли, шелестіли, неначе кленовий лист на вітрі. … Чую, щось в кущах шелестить. … Щось шелестить ще ближче, йде. … Нігде ні шелесту, ні згуку. … Навіть листя на акаціях не шелестіло. … Нігде не було чути ні найменшого згуку, ні шелесту.
РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)
Він був дуже стомлений; його думки текли одноманітно й повільно, збуджуючись лише від несподіваних шелестів, нових чи збільшених старих запахів, затихання чи пориву вітру. … Ніч наступила важка й волога, сутінки кольору рудої глини довго пливли з глибини неба, трава й дерева корчилися під мрякою, листя падало з тихим шелестом.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький
Незабаром у кутку високі двері неначе самі одчинились нечутно, без найменшого скрипу, без найменшого шелесту. … В світлицю несподівано вступив ректор – єзуїт патер Вінцентій, вступив крадькома, тихо, без найменшого шелесту. … М'які черевики не стукотіли, не човгали, навіть не шелестіли, неначе вони були на оксамитових підошвах.