ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Така шерстина на ній, як ото на боброві, а сама чорна з виду, і ікла страховидні стримлять.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Тоді песик знову забув людську мову і гавкнув дзвінко й сумно, а хвостика свого міцно забив між ноги, і шерстина на ньому стала дибці; загарчав він, показуючи зубенята, і почав одступати.
