Skip to content Вона стає обличчям до приiмленого сонця, накупує ним свої вiї, щось довiрливо шепоче йому, а далi, пiдтикавшись, босонiж, як лелека, входить у воду, вибираючи таке мiсце, щоб низ полотна лежав на водi – на латачi, на травi i м'ятi, а верх насновувався променем. …
А де ваш лелека?