Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment …роздираючи простiр, все ще здригаючись вiд темної ярої музики, вiдкинувши голову, з виттям, вiн одну руку приклав до лоба, а iншою вхопився за пахву, наче його вжалив шершень; причому, спустився знов на пiдлогу й знов прийнявши образ товстого мужчини в халатi, чкурнув у хол.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Він усю мені голову, як шершень, продзижчав; він усю мені пасіку перекачає.
