Результати пошуку слова: Шинкар

Шинкарювання

Posted on by / 0 Comment

шинкарюва́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний шинкарюва́ння родовий шинкарюва́ння давальний шинкарюва́нню знахідний шинкарюва́ння орудний шинкарюва́нням місцевий на/у шинкарюва́нні, шинкарюва́нню кличний шинкарюва́ння* [рідко]

Украдений син – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Ввійшла в шинок шинкарка, широкоплеча, кремезна молодиця яких сорока літ. … Шинкарка обернулася до дівчат і щось тихо заговорила. … Шинкарка почала м’ясо паювати та накладати на дерев’яні миски, які дівчата ставили на столі перед московських гостей. … — Стій, козаче,— крикнула шинкарка, заступаючи йому дорогу,— перше гроші.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

промовив Іванов до шинкаря. … – кричить на шинкаря один з п’яних кацапів, – … – одказав, одпихаючи його руку, шинкар. … Другі кацапи й собі підняли голос за москалів: давай шинкаря лаяти, ганьбувати; страхали, що більше в його ні чарки горілки не вип’ють. … Шинкар стояв за стойкою, мов не до його річ, –

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

Педорі ж великого лиха, оповів Степан Щука, судні не вчинили, бо інстиґатори загаялися із ставленням До розправи, а ще й продали шинкареві жупанця, тобто ніби вкрали його замість подати до суду, за що й самі зазнали кару, бо заплатили за того ніби краденого жупанця урядове та судове.

Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість

Posted on by / 0 Comment

Шинкарко, задрип[ан]ко, горілки! … Співак помітив це і, щоб потішити зворушеного слухача, заспівав, прикляскуючи пальцями: У неділю рано вранці Ішли наші новобранці, А шинкарка на їх морг: Іду, братіки, на торг! … І поки шинкарка робила своє діло, він спитав її: — … — завважила шинкарка.

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

От тепер твого одного коня вороного Поведу до шинкарки пропивати, А другим твоїм конем вороним По городу Килії гуляти, — … От вони пили-підпивали, З козака-нетяги насміхались, На шинкарку покликали: “Гей, шинкарко Горовая, Насте молодая! … ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна!

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

— Олекса Довбушуків казав, шо не піде на варту до шинкаря. … Погляд шинкаря впав на засмальцьовану крисаню старого Василя. … — Іди до Лючі, до Иося–шинкаря, і скажи му, шо я, Василь Довбуш, тебе посилаю, аби Йосьо дав горівки. … Шинкарка вибігла і передала ці слова Рушелеві. … Нарешті шинкар розсіяв сумніви.