Результати пошуку слова: Співак

Співако́в – прізвище відмінок чол.

множина називний Співа́к Співаки́ родовий Співака́ Співакі́в давальний Співако́ві, Співаку́ Співака́м знахідний Співака́ Співакі́в орудний Співако́м Співака́ми місцевий при Співако́ві, Співаку́ при Співака́х кличний Співаку́, Співа́к Співаки́ *

співакі́вський – прикметник відмінок однина множина чол.

співа́ка – іменник чоловічого роду, істота (співак) відмінок однина множина називний співа́ка співа́ки родовий співа́ки співа́к давальний співа́ці співа́кам знахідний співа́ку співа́к орудний співа́кою співа́ками місцевий на/у співа́ці на/у співа́ках кличний співа́ко співа́ки [розм.]

Чи послухаю я ще голосу співаків та співачок? 12 І поробив цар з алмуґового дерева поруччя для Господнього храму та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. 33 А оце співаки, голови батьківських домів Левитів, по кімнатах, були вільні від іншої праці, бо вдень та вночі були вони при своїй роботі.

Співако́ве – іменник середнього роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Співако́ве родовий Співако́вого давальний Співако́вому знахідний Співако́ве орудний Співако́вим місцевий на/у Співако́вому кличний Співако́ве

Співакі́вка – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Співакі́вка родовий Співакі́вки давальний Співакі́вці знахідний Співакі́вку орудний Співакі́вкою місцевий на/у Співакі́вці кличний Співакі́вко*

Цей інструмент з’явився на території України ще в XVII столітті і став головним атрибутом сліпців-співаків, яких так і називали – « Проте його творчість не була пов’язана лише з оперним мистецтвом: співак виконував не лише оперні арії, але й популярні пісні, мав успіх не тільки в опері, але й на концертній естраді.

Через кілька місяців вона видає наказ «про набір співаків до придворної капели». Нових співаків придворної капели виряджали з Києва урочисто. Коли ж співаки «спадали з голосу», їх відряджали додому під охороною солдатів, забезпечивши харчами, грішми та одягом. З капели виділили п’ятдесят кращих співаків.

Степан Мартинович почав розвязувати хустку, а співець (це був справді архиєрейський співак) радісно вигукнув: — Співак випив пляшку й насипав моєму героєві. — промовив співак і, взявши порожню шклянку від Степана Мартиновича, насипав знову й посекундачив, цебто повторив, витер рукавом свої товсті губи і потім заревів: —