Skip to content Шинкарко, задрип[ан]ко, горілки! …
Співак помітив це і, щоб потішити зворушеного слухача, заспівав, прикляскуючи пальцями: У неділю рано вранці Ішли наші новобранці, А шинкарка на їх морг: Іду, братіки, на торг! …
А, входячи до шинку, сказав: — …
І поки шинкарка робила своє діло, він спитав її: — І п’яне кобзарство, шинкове нищунство, підкупляли, Щоб у кобзу про лицарство їх розбійницьке бряжчали. …
Я довідався, чого се, Козаки охочі Пропивають у шинкарки Нащадки жіночі, І дзижчать, мов злющі оси, І гудуть шершнями, Будять нас посеред ночі Гуком та піснями. …
І похваляються пожакувати Крамні комори, і шинки, й палати. Пив, шлявся по бабах, гуляв, матiр окрадав i все до шинку вiдносив. …
Побожнi люди здалека вже хрестились, пiдходячи нiчною порою до нього, хiба що одчайдушний п’янюга Середа, iдучи з шинку, зайде до нього i спокiйно собi пiдночує та нових сил набереться. …
Взяла, чуєте, ковбаси, шинки, запрiг старий конi i нас троє – “ 