Skip to content Вип’єш перву – стрепенешся…” Причинна Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. …
Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши, вітер, чорні хмари, Ліг біля моря одпочить, А з неба місяць так і сяє; І над водою, і над гаєм, Кругом, як в усі, все мовчить. Пiл широкий, тривкий. …
Луг широкий. …
Обличчя товсте, розплиле, очиська вилунились, а пiд ними нiби по калитцi повiшено, рот широкий i страшенно наподоблює жаб’ячий. …
Той луг широкий та зелений, з округлими копицями срiблистої верби, з гаями молодих,стрункихвiльх, з кущами диких поричок, ожин та повiйки. Туди, в минувшину далеких днiв, коли дiди, забутi й незабутнi, уперше стали мiж високих гiр, оглянули широкий виднозiр, за поколiння дбаючи майбутнi. …
Посерединi, у викладенiй камiнням ямi, тлiло вогнище, над яким, нiби велике кiнське вухо, звисав виплетений з лози й обмащений рудою глиною широкий димар. 