Результати пошуку слова: Шкель

Корватові на якусь мить здається, що лічильники вітають старшого родича веселим повискуванням, ворушачи блискучими ґвинтами-крильцями, і мружать шкельця циферблатів.

Він спрофанував обличчя міста, він поблискує, як незрячий, шкельцями своїх недоладних теплиць. Борьчина мати ходила в притемнених окулярах — чи проти сонця, чи проти сліз, шкельця мов закіптюжені димом.

Рона розводить руками, дивиться понад головами, його шкельця пенсне поблискують. Убiг розчервонiлий, в окулярах… За шкельцями блискучi очi.

А той старий, достоту Каліостро, щось прецизійне маючі в руці, дивився в шкельце, наче кібець, гостро і поціляв у гвинтики й зубці.

І шкельцем грати з королівських лож.

Рудун звелів: поставити вартового при вході і допитувати свідків; коли зиркнув на Мирона Даниловича, вмить свічнувато-збілілий вираз при сизковій відтіненості очей розгострився крізь масивні шкельця окулярів.

– одказав я, гіпнотизуючи його шкельця.

Вітражне шкло пропускало сонячне проміння, але не в змозі було зафарбувати його своїми шкельцями: світло залишалося зелено-жовтим.