Skip to content — Тамуйте спрагу, хлопці, води не шкода, — …
Ліда мовчить, хоча по очах можна вгадати, що й шкода їй того кленового листя і що, може, хотілось би їй теж зараз «попірнати» в ньому, пустуючи з дітьми. …
— Мені шкода таких, як цей, — …
— Мені шкода неба, —