ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана
«Гарно граєш, малий,- сказав Джафер-бег,- і як же шкода буде тебе продавати! … Султанові ставало шкода її, він відпускав Хуррем, тоді злостився, ненавидів, а зустрічав назавтра, бачив небесний її усміх і розумів, що жити без неї не зможе ніколи. … Шкода – не вийшло. … – Там ще ці посли понабріхували,- зітхнув Гасан.- Шкода й мови!