Результати пошуку слова: Шкода

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

«Гарно граєш, малий,- сказав Джафер-бег,- і як же шкода буде тебе продавати! … Султанові ставало шкода її, він відпускав Хуррем, тоді злостився, ненавидів, а зустрічав назавтра, бачив небесний її усміх і розумів, що жити без неї не зможе ніколи. … Шкода – не вийшло. … –  Там ще ці посли понабріхували,- зітхнув Гасан.- Шкода й мови!

Борис Грінченко – Серед темної ночі

Posted on by / 0 Comment

Озирнувшись випадком, Роман побачив, як урядник займае Улясю за стан, а вона, сміючися, свариться на нього пальцем, показуючи, що побачать передні, і Романові одразу стало заздро й шкода, що не він займає червонощоку, веселооку писарку. … — Шкода ж, коли так, і шукати! … Шкода тільки, що старшина не схотів у холодну посадити.

Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ

Posted on by / 0 Comment

— А шкода — треба б розпитати про ляхів. … Чорноті шкода було жида, бо хоч і за гроші, а він часом ставав у пригоді й козакам; до того ж його взагалі вадило од крові неузброєних людей. … — Та шкода, що те похмілля буде не тобі самому, а через тебе й усій Україні!

МАЙН Томас Рид – Морське вовченя

Posted on by / 0 Comment

«Шкода, – … Якщо ж я з’їв її, то шкода, що зробив це несвідомо, не діставши від їжі ніякого задоволення. … Дуже шкода, що я через свою байдужість не подбав про збереження своїх запасів. … Мені шкода, але я мушу додати, що в той сезон їх сподівання виявились марними.

СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський

Posted on by / 0 Comment

 На рiдну справу менi не шкода,– говорив вiн, тарабанячи по столу короткими пухлими пальцями.– Багато не в силi… Маю великi витрати на фабрицi, але що в нашiй силi – прошу, вiд щирого серця… – … Шкода, що потiм не прочитала його сама ще разiв кiлька.

АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів

Posted on by / 0 Comment

Мені шкода лише тієї нікчемно малої жменьки інакших, з якими я тут познайомився і досить незле співпрацював. … Вона гарячково думала, що б на це сказати, бо їй стало трохи шкода старого гобіта, тож вона врешті запитала: –  … – Мені шкода, що він тепер сам.