Skip to content Коли, було, заговорить, то усе так звичайно, розумно, так неначе сопілочка заграє стиха, що тільки б її і слухав; а як усміхнеться та очицями поведе, а сама зачервоніється, так от неначе шовковою хусточкою обітреть смажнії уста. …
Запаска шовкова, морева; каламайковий пояс, та як підпережеться, так так рукою і обхватиш, – Вiн ширився… Чув, що вiн з нiчого, як хробак, що снує нитки шовку, висновує навколо себе кокона, з котрого колись хтось скористає. …
Дверi швидко вiдчинилися i, шелестючи широкою, темно-бронзової барви, шовковою спiдницею, метко увiйшла Катерина, за нею дружка, а за ними Василь. Коло вигнутої кушетки, вкритої сіруватим шовком, стоїть Біла Шапочка, спіраючись рукою на круглий столик. …
Вузька, висока кімната; над столом лямпа з величезним, шовковим абажуром; стільці з рівними, високими спинками, стільці, на яких сидиш, як у фотографа; у глибині якісь шафи, столики, канапки. 