АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
З чемністю квартиранта я відповів, що добре, і, одразу забувши все, усміхнувся… Мені було так легко, ніби з плечей звалилася Говерла.[1] – … Оці штабелі мене з ніг валили. … – Микола розстелив на штабелі брезент, обличчя його сяяло. … – На Іллю, він у мене за начальника штабу. … Полковник засідав з штабістами.