Крістоф Рансмайр – Останній світ Posted on by / 0 Comment Над чорно-зеленими непрохідними лісами виписували свої спіралі кречети, шугали коршаки, перелітаючи через гострі верхи бескидів, цих просто сміховинних, як для них, перепон.
ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу Posted on by / 0 Comment десь далеко на безмовнiй лiнiї свистав шугастий вiтер i глухо рокотав океан, кiлька секунд необжитий, незалюднений простiр над пiвнiчною пiвкулею давав їй знати про себе, нiби справдi в ньому “хтось кричав крiзь нiч її iм’я, неначе на тортурах”, –
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment З-під крил вітряка птицями звивався вітер і могутніми помахами шугав угорі. … А хліборобська надія шугає далеко-далеко і спочиває на посивілому вистиглому полі, як спочиває перепілка поміж хлібами.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment Отець Харитін знов починав читати тихим, рівним голосом, а думка Онисина знов одри-валась од книжки й шугала по дворі, коло кошар, коло загороди, коло гусей та курей. … Санки шугали проз їх, як птиці.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Шугайте, вітри, над степами, розсівайте над чорними гонами рясні дощі… Платон підставляв вітрові лице і вловлював п'янкі запахи осіннього поля. … Починалась хуртовина, вітер сипав в обличчя лапаті сніжинки, нестримно шугав над полями, тужно завивав у ярах і побідно сурмив у високості.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment В закіптюжених кам'яних стінах єзуїтського колегіуму та костьолу, колись найбільших і найкращих будівлях, що тепер теж зяяли проваллями вікон, з криком шугало вороння. … У бляклому небі зграями шугало вороння – вічний супутник війська і кривавих бойовиськ.
Володимир Малик – ШОВКОВИЙ ШНУРОК Posted on by / 0 Comment Смолоскипники бігали від будинку до будинку — і за ними здіймалися чорні дими, тріщало, шугаючи вгору, малинове полум'я. … Всю дорогу, як тільки згадував події останніх місяців, кров шугала йому в голову й заливала рум'янцем його одутле, брезкле обличчя.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Листя пов’яло, наїжувались і скаржно потріскували стріхи, в повітрі шугали голубі язики спустошливого марева. … Дверцята в плиті були відчинені, на хату шугало червоне сяйво, і виразно було видно великий горбатий ніс господаря і валок довго відпущеної бороди.
Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески Posted on by / 0 Comment Шугає під піл, на піч, під піч.
Остап Вишня – Вишневi усмiшки. Забороненi твори Posted on by / 0 Comment Далi рухатися Печорою було неможливо, бо несподiвано пiшла шуга й до льодоставу про подальше етапування зека Голубенка (таке прiзвище дав своему героевi В.
