Результати пошуку слова: Ще

Ще змалку мусив він навчитися їздити верхи, володіти шаблюкою та засвоїти собі всі ті військові вправи, які, напевно, вабили нащадка козаків. … Ще раз справдилася відома козацька приповідка: “Доки Дніпро тече…” Шляхта не могла зректися своїх ілюзій, і між давніми противниками вибухнула нова війна.

Правда, не теперечки; не знаю, чи водиться де тепер щира любов, а в старовину се діялось, та певно діялось; є ще, мабуть, старі люди, що не дадуть мені збрехати. … Догляда їх, пестує, коха, до розуму доводе; хлопчиків, повиростають, у службу віддасть – гляди, щеголя охвицером; дівчаток заміж повіддає, та усе за хороших людей.

Три довгих роки в садах Токая, Відня він марив рідним вишневим цвітом, низовим вітром, небом, в якому грають веснянку жайворонки, і вечоровим дівочим щебетом. … Ще не така, яка буває влітку, коли не видно світу, а мов димок із люльки. … Ще при спідниці чи вже відлучений? … — Мій дід і батько були ще вільними.

тобто, ще краще. … Ще не час. … – В мене такої ще не було! … І від цього погляду її сповнювала ще більша ніжність до цього казкового богатиря, до цього новітнього Вирвидуба. … Ще! … Ось і ще один рік позаду. … Скільки ж ще чекати?! … У свої вісімнадцять він був зовсім ще дитиною. … Потім були інші – досвідчені і не дуже, дорослі і зовсім ще підлітки.

Джон Равен, або, як його ще називали, Магараджа острова Абалули, попервах не повірив цьому повідомленню, хоч почув його з радіоприймача на власні вуха. … Треба тільки розплющити очі – і сон щезне. …  Можливо, ще не все втрачено, сер! … За дві години Луїс Ліпман ще раз спрямував корабель до острова, але сталося те ж саме.

Не лякайся ще й тому, що все скінчилось, усе вже позаду й ніхто не здогадується, що у смерті «красивої та молодої» винен саме ти. … Хто ще подарує тобі такі спогади? … Ти ще маєш застогнати від своїх нездійсненних мрій. … Ще треба було зробити макіяж, за півгодини мала прийти перукарка, у шафі висіла нова вечірня сукня… А що далі?

Землі у вас не м’іряно, людей у вас не злічено… Та ще до того й люди такі покірні та слухняні – нижче трави, тихше води!.. … –  Ні, пристав… Почав приставати… Колись правився, та ще як правився! … Син.батька заріже, а не то що чужий чужого… Та якої їм ще треба витії Чи вони в мене голодні-холодні, чи не ситі й одіті?

А це ще що за новина? … Перше несподіване кохання ще не встигло скаламутити її дитинну душу, підпалити гріховним вогнем її цнотливе серце. … – І щезла за важкими портьєрами спальні. … Чого доброго, ще понесе в зубах по цілому району яка нечипойда та колишня головиха… Інша справа – Міля.

Гжицького, а Остап Вишня ще «гуляв на волi», хоча на вулицi його супроводжували типи в чорних пальтах iз пiднятими хутряними комiрами. … Свiдчення», вибитi 21 сiчня 1934 р., ще страшнiшi: «Органiзацiя провалилась. … було ще одне побачення з дружиною, яка приiжджала до нього з Архангельська, але вже без дочки, котра ходила у школу.

Бач, як сьогодні вечірню зарання одправили, ще й сонечко не зайшло! … Прирівняй ще цього штокала до старого дячка! … Вигадай ще що! … Там уже мало того, що науками вимучили, вимордували, та ще й голодом морили! … Чути знавдалі гуртову пісню: Не щебечи, соловейко, На зорі раненько, Не щебечи, манюсенький, Під вікном близенько!