ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі
Шатрова прийняли щиро й люб’язно. … Нарешті Шатров щиро подякував своєму зоряному Вергілієві,[3]повернувся до себе і ліг спати, однак довго не міг заснути. … Певно, нічого не вдалося щирому другові… Цієї самої миті машина Давидова мчала курним вибитим шляхом. … Повірте, давній друже, я кажу зовсім щиро.