Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ
Хвиля перекочувалась через чорне плисковате днище, серце Половчихи захолонуло, за шаландою щось волочилося по воді, видувалося на воді лахміття. … Чубенко хотів повернути назад, і в цей час щось волохате впало на нього згори, мов кошмар. … Щось на манер тієї психічної атаки, котру ми мали на Сиваші», —