Пілат Posted on by / 0 Comment піла́т – іменник чоловічого роду, істота (людина, яка зробила щось погане або злочинне, звичайно чужими руками, і усувається від відповідальності за вчинене) відмінок однина множина називний піла́т піла́ти родовий піла́та піла…
Чудо Posted on by / 0 Comment чу́до1 – іменник середнього роду (надприродне явище; щось незвичайне; те, що гідне захоплення) відмінок однина множина називний чу́до чу́да, чудеса́ родовий чу́да чуд, чуде́с давальний чу́ду, чу́дові чу́дам, чудеса́м знахідний…
Крапнути Posted on by / 0 Comment кра́пнути1 – дієслово доконаного виду (закрапати щось) Інфінітив кра́пнути однина множина Наказовий спосіб 1 особа кра́пнімо, кра́пнім 2 особа кра́пни кра́пніть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа кра́пну кра́пнемо, кра́пнем 2 особа кра́пнеш кра́пнете 3 особа кра́пне кра́пнуть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Зріджений Posted on by / 0 Comment зрі́джений1 – дієприкметник (перетворений на щось рідше) відмінок однина множина чол.
Відправний Posted on by / 0 Comment відпра́вни́й1 – прикметник (з якого щось відправляють) відмінок однина множина чол.
Поприбивати Posted on by / 0 Comment поприбива́ти1 – дієслово доконаного виду (прибити щось) Інфінітив поприбива́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа поприбива́ймо 2 особа поприбива́й поприбива́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа поприбива́ю поприбива́ємо, поприбива́єм 2 особа поприбива́єш поприбива́єте 3 особа поприбива́є поприбива́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Оплисти Posted on by / 0 Comment дієслово доконаного виду (пливучи, обминути щось) Інфінітив оплисти́ однина множина Наказовий спосіб 1 особа опливі́мо, опливі́м 2 особа опливи́ опливі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа опливу́ опливемо́, опливе́м 2 особа опливе́ш опливете́ 3 особа опливе́ опливу́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Обзеленений Posted on by / 0 Comment обзеле́нений – дієприкметник (спрямований, направлений на щось) відмінок однина множина чол.
Уситити Posted on by / 0 Comment уси́ти́ти – дієслово доконаного виду (увібрати щось) Інфінітив уси́ти́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа уси́тьмо 2 особа уси́ть уси́тьте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа уси́чу́ уси́тимо́, уси́ти́м 2 особа уси́ти́ш уси́тите́ 3 особа уси́ти́ть уси́тя́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Ввірити Posted on by / 0 Comment вві́рити1 – дієслово доконаного виду (довірити щось) Інфінітив вві́рити однина множина Наказовий спосіб 1 особа вві́рмо 2 особа ввір вві́рте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа вві́рю вві́римо, вві́рим 2 особа вві́риш вві́рите 3 особа вві́рить вві́рять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
