ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment Якщо заради того, щоб знову у ядерних реакціях ще раз обсмалити землю, то я за те, аби людство вимерло, як у свій час вищезли палеозаври, їх уже не могла прогодувати планета, а ми щохвилини можемо просто вбити цю планету, і вона стане як Місяць, у якого вже давно суха і мертва кров.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Там же щохвилини вмирали як не від голоду, то від накликаної смерті.
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден Posted on by / 0 Comment Мартін уже знав, що, коли він наступатиме, вона почне відступати соромливо й боязко, готова, проте, щохвилини змінити роль, коли б він виявив легкодухість.
Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ… Posted on by / 0 Comment Ті, що ближче до тіста, щохвилини заглядали, чи росте.
Германа Гессе – Гра в бісер Posted on by / 0 Comment І ось нарешті, коли народи геть стекли кров’ю і зубожіли, з’явилося дедалі дужче бажання опам’ятатись і знов знайти спільну мову, з’явилася туга за ладом, за Добрими звичаями, за справжніми мірилами, за таким алфавітом і таблицею множення, які вже не будуть продиктовані інтересами влади й не мінятимуться щохвилини.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment …сонячний світ… Або, може, переживати нишком свій затушкований, а тепер розгальмований жах і свою особисту трагедію, свою таємницю… Сьогодні неділя й не гримітимуть засуви щохвилини, не стинатимуться розшарпані нерви.
Семен Скляренко – Святослав Posted on by / 0 Comment Вiн знав, що iмператор Iоанн тримає в лiсках обапол полки вершникiв, якi щохвилини могли опинитись позад них.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment ходиш ти з гадюкою в пазусі, щохвилини відчуваючи, як вона оперізує твоє тіло…
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment …стояли – з одного боку кінна дружина з червоними щитами, підпирана темними валами піших воїв, а з другого – задиханий, розклекотаний, спантеличений натовп радогощан, який щохвилини більшав, густішав і від того ставав ще розбурханішим і звированішим.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Який мудрець, який мастак спроможеться коли на ті вигадки, ті вихватки і витівки, які ти щохвилини піддаєш тим, що в тропу твою ступають!
