Skip to content Щільно, щільно До землі припав я пильним вухом Тут, в долині, І почув з могили рідний голос Звідти, з долу, Твою тиху, тиху скаргу, Ту, що кличе Не до сліз мене – до помсти. …
Вістря затруєних стріл він щільно обв’язав вовняною шматиною, щоб, часом, не поранитися самому. 