Семен Скляренко – Святослав

I старiйшини, правда, були того вартi – вони першими виходили на вали, коли на Днiпрi чи в степу з’являвся ворог, водили людей на рать, вiд роду складали богам жертви, чинили суд. Жив бiля батька син Сварг – золотi руки мав хлопцем, вiд старих людей, а також i вiд Анта навчився варити крицю, замолоду залiзом i кузню* (*

Осип Назарук – Роксоляна

Бо й я та й моя жінка мусимо якось завтра виглядати бодай попри людей! Тільки вряди-годи зустрічався на тій полосі людський або кінський кістяк, ще рідше сліди огнища, а біля них порозкидані кості й побиті черепи з горшків і людей. Пустив потому між людей, і з того співанки тепер”.