Skip to content Чому я кажу «інакше», буде ліпше. …
– Власне кажучи, так, бо яка різниця: Місяць чи Відень? …
Не треба ніде рухатися, що – зважаючи на стан моєї п’ятки – досить суттєво. …
Чому я кажу «добрі»? …
– Досить, якщо ти представиш два, ну максимум три. …
А я кажу, що не можна. …
Може, кохання прийде з часом, як кажуть китайські мудреці? …
Досить, що я щодня чую це від студентів. Та якщо біологи вбачали в ньому досить примітивне утворення, щось на зразок велетенського скупчення, тобто однієї рідкої клітини, яка, потворно розрісшись (вони називали її «добіологічною формацією»), …
Я кинув, мовби кажучи: «Припустимо. …
Це я їй сказав… сам знаєш, що кажуть зі злості. …
Перша ж хмара в небесній блакиті (я кажу так за звичкою, бо ця «блакить» у червоний день – руда, а в «голубий» – …
Я кажу те, що думаю! Це я зараз кажу вам усi назви, щоб ви не заплутались i щось собi уявили. …
Язик, як кажуть, до Києва доведе. …
Не тiльки вiд себе кажу, а й вiд лялькового колеги мого, якого ви тримаєте в руках. …
Жили поряд… Я уважно придивився до Стороженка i чи не вперше побачив, що вiн досить-таки лiтнiй уже, рокiв за сорок, мабуть. …
Я вам кажу! …
– Але, щоб проникнути в часи, в яких я не жив, моїх спогадiв, моєї пам'ятi не досить. Дещо із своїх мрій втілили у життя – і на тім, як кажуть, спасибі. …
– Я кажу: привид, хоча в існування їхнє, зізнаюсь, не вірю. …
Як кажуть, своя сорочка… – …
– Містика тут, як кажуть, і не ночувала, – …
– І я кажу… прекрасні, – …
відповіла вона досить спокійно, як про щось звичайне, нею вже вирішене. 