Результати пошуку слова: Язик
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії
Щось тріснуло, і він знову бачив напіврозтулений її рот у темному вікні, язик, що повзав пухлими губами. … Пагорб заворушився, небо просвітліло, потяглися рвані язики вилинялого полум’я. … Тоді він закутався у простирадло і рушив повз столи, повільно виставляючи одну за одною ноги, навіть прикусивши від старання язика.
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів
гордість бригади… Зараз ще і язика висолопить… Так і є – висолопив. … І язик у нього в чорнилі. … – Отже, якби я наказав не розмовляти, ти б відкусив собі язика? … У Киві Попшу клацнули щелепи, він прикусив язика і замовк. … А ротмістр Чачу сказав лише: «Язики», – … – Неси обід… Вона показала йому язик і вийшла.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський
Відомо, що од днів Адама, праотця нашого, як його син, так і всі народи та язики, що пішли од них, починали посилати дітей у школу не інакше, як на пророка Наума, єже єсть першого декемврія; в інший же день почати – не умудрить нічиїх дітей. … – Принаймні я маю свій язик і знаю його краще, ніж ваш, і тому кажу ним.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита
– ревнув Бурмило,- Щоб язик тобі зціпило! … Хто б смів Лиса попрікнути, Лапою його діткнути Чи позаочно хулить На такого патріота, Тому цар язик із рота Вирізати повелить». … Там, де смерть перед очима, То плелось, що тільки слина Приносила на язик. … Три листи є в нім грубезні; Стиль, язик, думки – чудесні!
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Він висмикував їх пальцями, одбивався од їх червоним гострим язиком, задирав їх вгору пальцями; а коли вони вже геть-то надокучали, зараз хапав ножниці й спохвату та спересердя підтинав їх як можна вище, трохи не під самісіньким носом. … Налапавши її язиком, він повернув голову, виплював її на підлогу та знов говорив.