Результати пошуку слова: Який-то

яки́й-то – займенник-прикметник відмінок однина множина чол.

яки́йсь-то – займенник-прикметник відмінок однина множина чол.

Словник Академії Наук УССР навіть не визнає за формою колись-то права бути окремим словом, а форми хтось–то, десь-то, якийсь–то тлумачить неправильно. Заступає такі форми зворот із займенниками що, який, хто. З низки українських синонімів вживано саме той, який копіює російський відповідник.

То бідолашний Вінні натрапив, зрештою, на якийсь корінь і силкувався розбити глека. Це навіть не той звук, який робиш перед тим, як прочитати уголос вірша. А то якийсь Лютий Звір? тоном, який недвозначно свідчив, що не пізніше як за дві хвилини він скаже: "Бувай здоров". –

Велика сторін, як продав який оберемок дров! Тоді втрьох заходилися його сочити: куди той не піде, то все якийсь з них на нього оком накидає, пасе. Після того як украдено коня в Оксена, то на який час затихло було,— аж поки люди забулися трохи та не так уже коней берегти стали. — Який я тобі Охрім?

–  Який тобi бензин! Тодi нам нiякий чорт не страшний. То фугаска потрапляє в надто м’який грунт, i вибуховий механiзм не спрацьовує. допитувався полiцай, щупаючи пучкою новiсiнький макiнтош, який висiв у Андрiя на зiгнутiй в лiктi руцi, i пiдозрiло оглядаючи неголенi обличчя зустрiчних.

Потім він глянув на заново відбудований білий будинок на тому боці, який тоді лежав у руїнах, і плюнув у річку. Ні, то якийсь математик. Джексон сів у човен разом із валізами і портретом, який дбайливо запакували. Полковник, який тоді був генералом і заступником командира дивізії, знав слід кожної ворожої машини.

Мабуть, це й був той самий, на який чатували заколотники. Цю пропозицію ми зустріли з таким захватом, який може спричинити лише відроджена надія. Він, мабуть, добре потерпів від негоди, і шторм, який для нас виявився фатальним, завдав і йому чималої шкоди: фор-стеньгу було зірвано, частину правого фальшборту – теж.

Тому й крутиш життям, як циган сонцем, та цього не зрозуміє навіть рідний тато, який і досі має утіху і від землі, і від води, і від худібки, і від бджіл, і від жита… Довго мовчки дивився на сина батько, а потім з огудою сказав: — — спочатку не повірив, а потім навіть зітхнув і глянув на Стьоночку, який стояв, наче слуп.

Тучко не радо про це говорив і зійшов на те, яке то було повстання на Угорщині, який то був Кошут, котрий кілька разів кликав його до себе і радився, що йому робити, як Москалі прийшли на Угорщину. — Але ви, пане Андрію, мусите зі мною поділитися, побачите, який то смачний овоч, дайте мені ножика.