Результати пошуку слова: Якось-не-якось

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами

Posted on by / 0 Comment

Артемій і якось нервово крутнувся в кріслі. … В старій спідниці якось не насмілюсь сісти в кріслі проти вікон на самому світі, та ще й коло вікна. … – якось несподівано виникла в його думка. … – спитала Ватя якось несподівано й скоса зирнула на Леоніда Семеновича. … Якось невесело він збиравсь їхать додому.

Сонце заходить – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Мав велику охоту обняти та поцілувати сина при всіх, та якось не випадало це робити при стільки людях. … Петро поклався теж, та, хоч не спав усю ніч, не міг якось заснути. … Мене якось не чіпали. … Вже не раз таке було, що ми мусили втікати, та все якось поправилася наша доля.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого

Posted on by / 0 Comment

–  Це ж якось незручно, – … сказав Павлуня якось невесело й безнадiйно i махнув рукою. … Тиждень ось так само, як i тi, що там над головою, вiн ходив по цих дошках i якось не задумувався, що пiд ногами – порожнеча. … Врештi вiн не витримав i якось, вибравши хвилину, попросив Андрiя: –

ЛЕМ Станіслав – Фіаско

Posted on by / 0 Comment

Стоячи під струменями навпереміну то гарячої, то крижаної води, він спробував заспівати, але якось невпевнено. … Однак досі все якось ішло, навіть непогано, бо він покладавсь і на власні очі, й на компас. … Його молодий колега повернув залу його попередній аскетичний вигляд, посерйознішав і якось невпевнено пробурмотів: –

Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»

Posted on by / 0 Comment

Там, в долині, в селі під горою Чабаницею, недалеко бистрої ріки, в лісі, де лиш недалеко самітний млин з рікою враз гудить, покинув хору доньку, мов звірюку, щоб власні люди не стратили, не покалічили, а тут держить її нещасного сина, щоб підкинути його чужому бездітному багачеві в долах, і от якось не щаститься.

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Якось мовили троянді: «Ти прикрашуєш сади, Та зірвать тебе, колючу,- не уникнути біди». … Ліпше правду всю Усену розказати в слушний час,- Хай мені він поклянеться, що ніде не зрадить нас: Якби клятви не дотримав, то б уже душі не спас!» Якось я прийшла до нього.

Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки

Posted on by / 0 Comment

Його лице якось дивно змінювалося: часом це було лице мера, а часом – невідомо чиє. … Він не сказав ні слова про те, що треба якось відзначити щасливе прибуття на Марс, просто назбирав хмизу, запалив його і втупився у вогонь. … І ми, люди, володіючи ними, завжди почуватимемо себе якось незручно.

Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів

Posted on by / 0 Comment

Але на людей він якось майже не звертав уваги, весь час ніби заглиблений у свої думки та примарні видива. … Він занепокоєний не менше, ніж ми, і хоче якось укоськати їх. … Звісно, це тобі не каплиця, але все-таки тут якось урочистіше. … Але от лежить він якось неприродно.