Результати пошуку слова: Якось

БОЙЧУК Богдан – Краєвиди підглядника

Posted on by / 0 Comment

Якось прийшла приймати душ учителька. … Якось раз, коли Шері витиралася великим рушником, увійшла гола Беверлі. … Але він якось не наважувався, або соромився. … Вона, мабуть, помітила, що я кожного вечора роздягав її зором, тому якось раз, витягнувши сигаретку, звернулася до мене по сірники.

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

Йшла рівною, поважною ходою, а заразом якось скромно… З лиця поважна, а помимо того чимось молода, дякувала всім, що кланялися їй, милим і ніжним усміхом… Батько Обринський і мати були більше, так сказати, до землі прив’язані люди, особливо він визначався практичним і невстрашимим розумом.

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

Posted on by / 0 Comment

Вмiла качка якось i в людях розбиратись. … Дiд якось нагадав вельможному за плату, але той ляше розреготався i крiзь смїх сказав: – … –  Неспокiйна година, та, може, якось обiйдеться… Ти щось хочеш? … –  I на торг вивозимо, i самi їмо, бо в мене всi якось позвикала до поросятини.

ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху

Posted on by / 0 Comment

Зате ім’я Октавіан, дане Мамуні на честь його розумного діда, писав якось по-особливому і завжди з великої літери. … Якось я собі замовив оте потрійне, і що б ви думали?.. … Але ви ж сказали, що якось замовили потрійне віскі… – … Якось неонова вивіска на фасаді ресторану перегоріла.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

А рука не в одного тяглася до шапки, щоб стягти її до сирої землі: “Земля тобі пером, безумний сміливцю!” Пригадувались слова, кинені якось ним у темряві ночі зі стогоном: –  … От я й пішла якось до шатра застрелити тетерку або рябка на юшку. … Я от скільки днів дивлюсь на оцю хату вашу – і мені якось дивно.

СУШИНСКИЙ Богдан – Рiка далеких мандрiв

Posted on by / 0 Comment

Густе чорне волосся спадало йому на очi, i, щоб бачити мене, "мисливець" схиляв голову майже на плече i якось дивно косував. … Мати якось сказала, що ця його "задерикувата" стрижка лишається для нього "модною" ще з iнституту, вiд тих часiв, коли батько займався боротьбою самбо.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Якось воно так склалося, що одного тихесенького ранку, давно-давно, ще коли на світі було менше гамору та більше зелені, а гобітівське плем’я було ще численне й багате, Більбо Злоткінс, поснідавши, курив біля своїх дверей довжелезну люльку, що трохи не торкалася вовнистого, дбайливо розчесаного.

САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі

Posted on by / 0 Comment

сказав якось у своїй вступній лекції з загальної фізики Олександр Олександрович Тураєв, нині академік і директор того інституту, куди мене призначено на роботу, – … Сумно їхати звідси, і все ж якось гарно на душі. … Взагалі, з ним ми почуваємо себе якось незручно: він визначний учений, а ми “зелені інженерики”.

Борис Грінченко – Серед темної ночі

Posted on by / 0 Comment

Хлопець метнувся по музику, а Зінько якось нехотя пішов до крамниці. … Збентежена з такої несподіванки, дiвчина спершу нiяк не могла потрапити в лад, але згодом якось утрапила, і самi ноги, слухаючись музики, робили що треба. … Тепер Зінько читав, та тільки якось не дуже розбира тії книжки.

ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми

Posted on by / 0 Comment

Траплялося, рибалили вночі на безіменному острові неподалік Києва… І чи то на Десні, чи на кам’яному березі острова Сашко якось признався, що пише зараз казки. … Якось зорянка Дзвонга помітила, що сонце рвонулося з хижих кігтів, розсипало проміння й щезло під великим крилом Гаргари.