Результати пошуку слова: Якось
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3
Древес тоді щось зауважив про магів, але Пін якось не зв’язав їх з Гандальфом. … Фарби пропали, усе стало попелясто-сірим і чорним, навіть повітря якось поважчало і ущільнилося; речі не відкидали тіней, тиша стояла повна. … – Денетор якось вийшов з кімнати Фарамира, а повернувся зламаний, постарілий… –
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2
Доведеться якось обійтися. … Щоб хоч якось відво-ліктися від болю, він став прислухатися. … Бадьорить сильніше й якось добріше, ніж питво орків! … І листя торішнє чомусь не опало… Якось неприбрано. … Я стривожився, коли було затемнене Чорнолісся, але потім Тінь відступила в Мордор, і я якось відволікся – Мордор далеко звідси.
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів
Справді, якось воно не так виходить… і навіщо він згадав про Ліду?.. … Розумію, що вийшло по-дурному, але якось мене схопило… і от… ну, повірте мені, Дмитре Борисовичу! … Здавалося навіть, що він якось припав до стола, майже прилип до білого паперу. … Але ось шипіння якось змінилося, воно нагадувало тепер уже шелест листя на деревах.
БІЛИК Іван – Золотий Ра
Якось я сказав, що тепер не носять шапок із собачої шкіри, але він пустив мої слова повз вуха. … Якось воно завжди виходило так, що боги в кожного народу були зручними! … Проте мусили якось іти далі вперед. … Та якось до Сасанаси завітав старійшина сусіднього села псіллів і заходився розпитувати про подорож за піски.
Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея
Якось ви сказали, що пафос полишає вас байдужим, але краса — і тільки краса — може викликати сльози на очах. … Якось я все літо був носив у петельці самі лише фіалки на знак артистичної жалоби над одним романом, що затявся не вмирати. … — Я й сам відчував усе те, що ви сказали, але якось побоювався цього і не всьому міг дати раду…
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель
Якось серед білого дня Хоббі прокатався верхи на слоні по Бродвею. … Таж Етель сама якось призналася Мейбл Гордон: «У мене очі сфінкса, всі так кажуть». … Коли Макові пішов десятий рік, батько якось дав йому грубий костюм із жовтого сукна, вовняне кашне, і того дня хлопець уперше спустився в шахту – туди, звідки приходило вугілля.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада
А подорожні були якось смутнії. … Справді, Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений: невеличкий, похилий, а чі йому позападали і наче до, чого придивляються а губи якось покривились, що ти б сказав – він і зроду не сміявся. … Та і з тими якось же наші справлялись.