ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори
Особливо вбирали очі два з них – своїми чудовими піхвами, руків’ями в самоцвітах. … З відчаю, не знаючи, що зробити ще, сердешний малий Більбо вчепився в те барильце і разом з ним шугнув через край ями. … Вони намірялися їхати все попід узліссям, а тоді – навколо північного краю лісу, пусткою, що лежала між ним і підгір’ями Сивих гір.