Результати пошуку слова: Ян

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

Не тим парубочим блискотливим коханням, що обпалює, як солом’яний вогонь, і, як солом’яний вогонь, гасне. … Сидить її Олекса на дерев’янім кріслі у поповій хаті. … Він зрозумів уже під сей час, що являє собою якийсь пострах для околичного священства, що при ньому всяка бесіда в’яжеться, в’яне, никне.

ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі

Posted on by / 0 Comment

Напівсховані в бур’янах, вони похмуро горбились серед розквітлого поля, із патьоками червоної іржі на понівеченій броні, з піднятими чи схиленими гарматами. … Квітучого поля не перетинала жодна стежка; жодного сліду людини чи тварини не виднілося в буйних заростях бур’яну, жодного звуку не долинало звідти.

МИРНИЙ Панас – Казка про Правду та Кривду

Posted on by / 0 Comment

Не в нашій стороні, не за нашої пам’яті й не за пам’яті наших дідів та бабів, а давно-давно… за царя Гороха, та за солом’яного бога, та за князя Хмеля, коли людей було жменя… або ще й людей тоді не було,- як появилися на світ двоє дівчаток-близняток.

БЕРДЖЕС Ентоні – Механічний апельсин

Posted on by / 0 Comment

Але ті старі зморшкуваті п’янички вмить затремтіли і їхні венозні лапкі зі склянками затрусилися, розбризкуючи пиво на стіл. … Переляканим старим п’яничкам принесли подвійне бухло, і вони геть розгубилися, не знаючи, що й сказати. … Тоді Дим трохи попрасував кулаком його пропиту пасть, спів урвався, і п’яний заволав: –

Іван Драч – Крила

Posted on by / 0 Comment

Нам розтинати дні ці карі До серцевини, до зорі, Куди не дійдуть яничари В облудній словоблудній грі. … Я дивувався — як він, дерев'яний, Пропелер гордий, в силі полум'яний, Тріщить, шаліє, не спиняє лету Й несе, малий, весь цвинтар, як планету. … Напинаю кам'яне вітрило.

ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін

Posted on by / 0 Comment

Сусiдка реагувала на кожного п'яного чолов'ягу як бик на червону шмату. … Взяла таксi, збивши цiну майже наполовину одним коротким зауваженням: «Я львiв'янка, прошу пана». … у його випадково збереженiй атмосферi дитинства кiлькох поколiнь львiв'ян. … Сто дев'яносто вiсiм гривень за салат?!

КЕЙДІН Мартін – Майже опівночі

Posted on by / 0 Comment

У мене від вашого базікання вже вуха в’януть. … На його рахунку дев’яносто вильотів на старому рипучому С-123, з якого він поливав отруйними дефоліантами джунглі в тих районах, де В’єтконг створював свої бази. … За вісімдесять чи, може, дев’яносто миль на схід від Лос-Анджелеса.

ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ

Posted on by / 0 Comment

Вони ще не знали, острів там чи материк, так само, як не знали, в який кінець світу їх заніс ураган; та хоч би яна була та земля, гостинна чи ворожа, заселена чи непридатна для життя, її потрібно було досягти за будь-яку ціну. … У цьому місці кам’яна круча, здавалося, розкололась навпіл від якогось могутнього поштовху.

УКРАЇНКА Леся – Поезiї

Posted on by / 0 Comment

Де ходили лютi турки-яничари, Там пасуться мирнi овечок отари… Де полягла козацькая голова думлива, Вирiс там будяк колючий та глуха кропива. … Я на гору круту крем’яную Буду камiнь важкий пiдiймать I, несучи вагу ту страшную, Буду пiсню веселу спiвать.

ХАЙЯМ Омар – Рубаї

Posted on by / 0 Comment

9 Коли у небуття і ймення наше кане, Не згасне сонечко у небі полум'яне. … Зітхання вранішнє з грудей п'яниці краще, Ніж довгі молитви, що мурмотів Адхам**. … Тримайся келиха, не випускай із рук – I добре житимем, не п'яні й не тверезі. … Хай Тобою править хміль – тут тільки п'яним рай!