Улас Самчук – Волинь
Бо людина, що раз в ярмо голову схилить, тяжко назад до волi вертається. … Надто довго предки нашi несли ярмо неволi, щоби, визволившися, втримати присутнiсть розважностi та рiвноваги. … Вiн ще задумав шкодити молодiй державi… Йому хотiлося б, щоби народ цей нiс вiчно ярмо неволi… Повний вражень вертається Володько з Василем додому.