МИРНИЙ Панас – Голодна воля
Усіх наше ярмо надавило. … Дали на себе ярмо накинути, а скинути нема кебети. … Звиклься з тим ярмом. … Кого давить те ярмо? … Його глухий плач чули одні тілько німі скелі та ховали глибокі яри гір. … Швидко час настане ярину засівати. … П'ять уже зорав на зяб, останні зоставив на ярину, баштан і огородину.