Позбігати Posted on by / 0 Comment позбі́гати – дієслово доконаного виду (швидко обходити, оббігати якусь територію) Інфінітив позбі́гати однина множина Наказовий спосіб 1 особа позбі́гаймо 2 особа позбі́гай позбі́гайте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа позбі́гаю позбі́гаємо, позбі́гаєм 2 особа позбі́гаєш позбі́гаєте 3 особа позбі́гає позбі́гають МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Сполучний Posted on by / 0 Comment сполучни́й – прикметник (сумісний; якого можна з'єднати) відмінок однина множина чол.
Розважений Posted on by / 0 Comment розва́жений1 – дієприкметник (той, якого відволікли від чогось неприємного) відмінок однина множина чол.
Нерозв’язний Posted on by / 0 Comment нерозв'я́зний – прикметник (якого не можна розв'язати) відмінок однина множина чол.
Непізнанний Posted on by / 0 Comment непізна́нний – прикметник (якого не можна пізнати) відмінок однина множина чол.
Непізнаний Posted on by / 0 Comment непі́знаний – прикметник (якого ще не пізнали) відмінок однина множина чол.
Непізнаванний Posted on by / 0 Comment непізнава́нний – прикметник (якого не можна пізнати) відмінок однина множина чол.
Незбагнений Posted on by / 0 Comment незба́гнений – прикметник (якого ще не збагнули) відмінок однина множина чол.
Нез’ясовний Posted on by / 0 Comment нез'ясо́вний – прикметник (якого не можна пояснити) відмінок однина множина чол.
Невпізнанний Posted on by / 0 Comment невпізна́нний – прикметник (якого не можна впізнати) відмінок однина множина чол.
