Результати пошуку слова: аби звідки
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна
І не абияк жити, а жити добре, достойно. … Абияк жити я більше не хочу. … — Тобі аби дешевше, — … То хоч на зелених мавп думали, а ця кривава лихоманка звідки взялася? … Звідки ж я міг знати, що це для неї важливо, вона ж не сказала. … А звідки я знав? … Це ж не абищо, це обличчя нації. … аби не одуріти в самотності.
НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС 2019
аби́-то, де́сь-то, та́к-то; хто́зна-де, хто́зна-як; 4) складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди́-годи́ , … …дивлячись хто (що, який, куди, скільки), невідомо (не знати, невідь, хтозна) хто (що, куди, звідки, скільки), хто як не він це знає (кому як не йому це відомо), кричати що є сили… … 2 аби́куди § 41, п.
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії
І сльози, аби ці срібні гноми дізналися, що сльози і розкаяння хтозна за чим не більше, аніж гра, то неприємності на нього чекали б неабиякі. … Того дня він ясно зрозумів, що його щось підштовхує в інший бік, знову на той бік безмовної ріки предків, звідки він вийшов. … – Звідки такі розумники беруться…
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб»
Завтра надвечір до вас навідаємось, аби нової наловили. … – Звідки вона тут взялася, не знаю, на березі її не бачив. … Отже, скажіть, звідки і куди ви пливли каюком? … Аби хтось побачив та негайно підійшов. … Аби тільки у шторм не потрапити, а так ми кілька днів просидіти зможемо. … – Але звідки? … Звідки ж це? … Звідки, куди, що за літак?
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
Прошу: звідки тут у цім казані взявся сивуч або нерпа!? … Аби не лежачи помирати. … А ти хіба звідки? … Там, звідки його вигнано. … А ти звідки такий-о? … Та такий… чудний… Звідки ти? … Аби тільки дав Бог здоров'я та щастя, а то… Це-бо страшний край, і страшне тут життя, як подумаєш. … Слава Богу, аби лиш не мимо.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Той вихор утілився у високу й дивовижно худу жінку, яка, наче птах, прилетіла сюди бозна-звідки. … Приходять бозна-звідки і господарями тут себе не відчувають. … Знаєш, що мені потрібно, аби вмерти? … Оксана йшла нерухома й спокійна, на дженджурика вона й оком не кинула, хоч той аж зі шкури ліз, аби зазирнути їй у вічі.