Результати пошуку слова: але все ж

ЄШКІЛЄВ Володимир – Пафос

Posted on by / 0 Comment

Але мене все ж таки турбує загальний, я б сказав – духовно-філософський, бік твору. … «Нажерся б ти атенололу, тоді б я подививсь на твоє ясне мислення… Але ж і лекцію сьогодні (Господи, на все воля Твоя!), … Але природа не витримує порожнечі, і все у житті, як в організмі, має бути заповнене.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я

Posted on by / 0 Comment

Кайдашиха щебетала, але все крадькома скоса поглядала очима на скриню, що стояла на полу, на жердку, на подушки. … Дасть Бог, приставлю через сіни хату, тоді будеш собі господинею, але в гурті все-таки лучче жити…

БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX

Posted on by / 0 Comment

Отець Василь вимушений був зізнатися собі, що все ж треба було послухати інших і вибиратися з Польщі як можна швидше, але все своє життя він не міг тікати, і ось тепер він тут, і навіть ікона Святого Юрія конфіскована як незаперечний доказ його контрреволюційності.

ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці

Posted on by / 0 Comment

Незнайко знав, що пес не вміє жартувати, але все-таки перевів запитливий погляд спочатку на Граматика, а потім на Капітана, але хлопці мовчали, зайняті своїми невеселими думками. … Цей Гарін змайстрував машину, яка все могла пропалювати, але ж не він її винайшов, а інший чоловік, якого Гарін украв проект.

Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею

Posted on by / 0 Comment

Звичка – то страшна річ, вона здатна вбити любов… Спокійного життя у нас не буде, я розумію це вже зараз, Нехай нам не буде разом легко і просто, але нам все одно буде добре. … Але ж оті очі, всевидющі та беззахисні… Очі матері людської – не божої.

РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі

Posted on by / 0 Comment

Але все ж таки Анатолій Сергійович хотів з вами попрощатись… Я оце й збиралась іти по вас. … Але жовті бархани, наметені пекучими вітрами, відступали все далі в пустелю. … – Мені дуже подобаються, Алько, твої вірші, але чи не скажеш ти мені все ж таки, чому квадрат гіпотенузи… –

УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії

Posted on by / 0 Comment

Тут Дніпро розкривав свою свинцеву над незмінним металевим небом горлянку: червоні дахи п’яти- і чотириповерхових дач лежали під сліпучим білим сонцем лускою, крилом неправдоподібно, але правдиво все ж таки, підрізаючи берег, кожного року раз за разом поглинаючи навколишні землі і піски.