Skip to content Атож, атож, наш інженер із тих, хто виплутається з якої завгодно біди!.. …
– Атож, – …
– Атож, – …
– Атож, – …
– Атож, така моя думка. …
– Атож… Атож… – …
– Атож… Саме так і мало бути, – …
Атож, – …
– Атож, усе дуже просто, так просто, що простіше й не придумаєш, – …
– Атож, – …
– Атож, ваша правда, синку, – – Атож, – …
Атож, дядечку, так воно і є. …
Атож, сер, усі ми американці, з південних штатів. …
– Атож, ти мій кузен, – …
– Атож, і індіанці. …
Атож, власність є власність, і ніякий бісів син у вас її не відбере! …
– Атож, вона справді на диво гарна, коли залишилась така сама, якою я бачив її востаннє на балу в Лафурша. – Атож. …
– Атож. …
– Атож, він. …
– Атож, – …
Атож, я ненавиджу їх усіх, і альвів також. …
– Атож. …
Атож, у позивних корабля йдеться про якихось ґлісарів. …
Атож. …
– Атож. …
– Атож. …
– Атож. …
– Атож, Сребрениця. …
– Атож, неможливо, – …
– Атож, капітане. …
– Атож, нізащо б не вгадала. …
Атож, нічого не скажеш, „успішне входження“! Він вибалушив глаза й белькотів: «Туманні праці Арістотеля, викидаючи цикламенів, набувають достатньої форфікуляції…» Атож, він уже «відчалив», « …
Атож. …
Тому ти й не в школі, атож. …
– Атож, атож, надвечір-неодмінно, – …
– Атож, не час, – …
Атож, згадували й твоє ім’я. …
– Атож, – …
Боже мій, боже мій… Атож… – – Атож, знаю. …
– Атож, – …
– Атож, під тебе. …
– Атож. …
– Атож! …
– Атож, вона. …
– Атож. …
– Атож. …
– Атож, маєте рацію. …
– Атож, техніки. …
промовила Кейтова мати таким тоном, наче говорила: „Атож, розумію! …
– Атож, – …
– Атож, це добре, коли гроші не проблема. …
Атож, – …
– Атож, це трохи спантеличує його. — Атож, — …
— Атож, турбує, — …
— Атож, винищимо всіх! …
— Атож, — …
— Атож, атож! …
— Атож., моя дитино, атож, — …
— Атож, води, — …
— Атож! …
— Атож, гомонять… …
Атож, кулак! …
— Атож, царська грамота! …
— Атожі — озвався диякон, підтриманий схвальним гомоном. …
— Атож, такого язика залишати на свої голови небезпечно! – Атож, – …
– Атож, дядько й лишиться, а я… я піду з добровольцями, що вирушають у Техас. …
– Атож. …
– Атож, міс Робертс, так буде краще для мене. …
– Атож. …
– Атож, щиро казати, мені ті криваві плями так і стоять перед очима. …
– Атож. …
– Атож, смерть жахлива, – …
– Атож, – …
– Атож. — Атож. …
— Атож, — …
— Атож, — …
Атож, тільки на обрусі вони справжні — люди, трава, хмари, стоять електричні стовпи і світиться світло у вікнах. …
— Атож, на городі завжди робота, — …
— Атож. …
— Атож. …
— Атож, — …
«Картоплю, атож», — …
Атож! …
«Атож». — …
«Атож». — …
«Атож, — Атож,- подумав він.- Тепер ми справді дійшли до краю». …
Ми були щасливі, атож, я певен, що й вона була щаслива. …
Атож, усе воно правда. …
– Атож. …
– Атож, я твоя дівчина, і я кохаю тебе, кохаю тебе, кохаю… – …
Атож, попрохала. …
– Атож,- погодилась вона.- Час ми маємо. …
– Атож… і завжди можемо повернутися туди, звідки почали. Атож, атож… …
— Атож, бридких істот з пофарбованим волоссям і підмальованими обличчями! …
— Атож, — …
— Атож, — …
— Атож, я так і думав, що вона вам сподобається, — …
Атож, сумління… …
Атож, атож… …
— Атож, бридких істот з пофарбованим волоссям і підмальованими обличчями! …
— Атож, — …
— Атож, —