Skip to content – Атож. …
Атож! …
– Атож. …
Атож, загалом ти поводишся обачніше. …
– Атож, питання справді закрутисте. …
– Атож, так воно й буває, моя добра Гетті. …
Атож, порівняно легко. …
– Тим гірше, бідолашна дівчино, атож, тим гірше: з такими-бо, як ви, треба говорити часто, щоб застерегти вас проти пасток і омани нашого лихого світу. – Атож. …
– Атож,- відповів полковник. …
– Атож,- відповів полковник,- Господи, скільки їх у нас! …
– Атож,- відказав полковник. …
– Атож. …
– Атож, – …
– Атож,- відказав полковник, згадуючи минуле майже без гіркоти. …
– Атож. …
– Атож. …
Атож. …
– Атож,- відповів Gran Maestro,- Хоч вам іще не видали свідоцтва, я призначаю вас Верховним Почесним Секретарем. – Атож, – …
– Атож, – …
– Атож, – …
– Атож, він би нам знадобився, – …
– Атож, – …
Атож, то таки він. …
– Атож, звільнитися, – …
– Атож, – …
– Атож, гадаю, що з’їдять. …
Атож, – …
– Атож, може статись і так. …
– Атож, – – Атож, Чорного Пса, – …
– Атож! …
– Атож, – …
– Атож, братику! …
Атож, почалося з цього – мати моя, доброчестива жінка, перестерігала, що воно добром не кінчиться, і таки вийшло по її слову! …
– Атож, Сілвера, – …
Бо я ж таки справді не був ним ніколи, атож. …
– Атож, це таки заморока, – Атож, Назон, римлянин. …
Атож, книжку. …
Атож, у цьому візникові, прикрашеному клаптиками сухозлітки та хромованими скалками, Котта впізнав міського різника. …
Атож, пам’ятник! …
Ну звісно, атож. …
Атож, цей римлянин, либонь, таки стратився розуму.