БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
І не знає – для чого бігти… Все розторощено й обернено в дим, – … Багато разів їх зупиняли патрулі, гримаючи на них чужою, незрозумілою їм мовою та лякаючи зброєю. … Потім настала павза, мертвий штиль чекання чогось невідомого… А потім почалося нещадне бомбардування. … Особливо ж багато їх там напаковано тепер.