ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Він зрозумів секрет їхньої задуми, та й не було тут багато чого розуміти: одна закінчувала, а друга починала жити. … Може, й через п’ятнадцять, за цей час багато чого зміниться, можливо, нам доведеться не на один рік розлучитися… Його обличчя, густо залите сонячним світлом, стало раптом доросле, чи навіть старече.